Oral rehydration salts инструкция по применению

Орипнальш досл^ження . JT—1’I’Jl JslJIJullsl

Original Researches 1нфектологш

УДК 616.9-036.11-053.2-08 DOI: 10.22141/2312-413×6.1.2018.125632

Крамарьов С.О., Закордонець Л.В., Евтушенко В.В.

Нацональний медичний унверситет ¡мен1О.О. Богомольця, м. Ки/в, Укра/на

Використання розчину для оральноТ

■ ■■■ А ■■ ■ ■ W ■■ ■ Ь

регiдратацil (орально! регiдратацiиноl солi) з додаванням пробiотичного штаму для лкування

■ VI ■■ IV ■

д^еи i3 гострою iнфекцiиною патолопею

For cite: Aktual’naa Infektologia. 2018;6(1):18-23. doi: 10.22141/2312-413x.6.1.2018.125632

Резюме. Актуальшсть. На тлi гострог тфекцшног патологи в дтей снуе ймовiрнiсть розвитку дегi-дратаци, для лiквiдацii яко’1 можливо використовувати розчини для оральноiрегiдратацii (оральна регi-дратацшна сыь — ОРС). При призначенш антибактерiальноi терапи в 11—40 % дтей спостеркаеться антибютик-асоцшована дiарея (ААД). Для профыактики розвитку ААДрекомендують застосовувати пробютичн препарати. Мета: вивчити ефективтсть та переносимсть розчину для оральног регiдра-таци (Регiдрон Бю) для тдтримання водно-електролтного балансу та запобШння дисбютичним пору-шенням у дтей 1з гострими щфекцшними захворюваннями. Матергали та методи. Було проведено спо-стереження за 60 дтьми вжом вiд 3 до 14ротв, як перебували на стацюнарному лшуванщ на miтчнш ба-ji кафедри дитячих тфекцшниххворобНМУт. О.О. Богомольця й отримували антибактерiальну те-рапт. Основну групу становили 30 дтей, яким у комплекснш терапп призначався розчин ОРС Регiдрон Бю. Групу порiвняння становили 30 дтей, як отримували стандартну терапт й компенсащя втрат рiдини яким проводилась традицшними засобами (чай, питна вода тощо). Результати. Серед симптомiв зневоднення найчастше виявлялись спрага та сухсть слизових оболонок, яш були присутт в 40—63 % хворих при надходженш до стацюнару. Вiдновлення водно-електролтного балансу за рахунок введення води та основних мтеральних речовин забезпечуе швидке зникнення симптомiв дегiдратацii. Дiарея на тлi застосування антибактерiальноi терапи спостеркалась у 10,0 % хворих, додаткове введення про-бютичного штаму Lactobacillus rhamnosus GGзапобШло розвитку цього ускладнення. Висновки. Застосування орально’1 регiдратацшноi терапи препаратом ОРС Регiдрон Бю е ефективним засобом корекци водно-електролтних порушень при гострих тфекцшнихзахворюванняху дтей. Наявтстьу складi ОРС Регiдрон Бю пробютичного штаму Lactobacillus rhamnosus GG дозволяе застосовувати його для профi-лактики ААД у дтей, яш отримують антибютики при тфекцшних дiареях. Kro40Bi слова: дегiдратацiя; антибютик-асоцшована дiарея; дти

Вступ

Для лшування дггей i3 гострою шфекцшною патолопею часто доводиться застосовувати aHra6aKTepiaroHi препарати. OKpiM беззаперечно! переваги, антибютики мають i низку по6Гчних реакцш (алерпчних, токсич-них), викликають порушення мшробюценозу тощо. 6 даш про зв’язок застосування антибютитв у дггей раннього вшу з розвитком ожиршня [1] та астми [2] в майбутньому. Одшею з найчастших поб1чних реакцш антибютикотерапи е антибютик-асоцшована дiарея

(ААД), що рееструеться в 11—40 % дггей [3]. ААД — це дiарея, що проявляеться на тш вживання антибютиыв або протягом 2 мюящв тсля !х вщмши при виключен-ш шших можливих чинниыв [4]. Ризик розвитку ААД у дггей вищий, шж у дорослих [5]. Для профтактики розвитку ААД рекомендують застосовувати пробю-тичш препарати. В одному з останшх метаанатз1в, до якого включили даш 17 рандомiзованих дослщжень з вивчення ефективност пробютитв для профтактики ААД у амбулаторних пащентав (n = 3631), вставлено,

© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (Äual’naä Infektologiä»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018

Для кореспонденци: Крамарьов Серпй Олександрович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри дитячих шфекцмних хвороб, Нацюнальний медичний ушверситет iмен¡ О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: [email protected]

For correspondence: Sergiy Kramarov, MD, PhD, Cheif of the Department of Pediatric Infectious Diseases, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: [email protected]

що ризик розвитку ААД при вживанш пробiотикiв зни-жувався з 17,7 до 8,0 % [6]. На сьогодш лише два про-бютичш штами мають доведену ефективнiсть та без-печнють: Lactobacillus rhamnosus LGG i Saccharomyces boulardii [3, 4, 6]. Доведено, що пробютичш препарати змщнюють епiтелiальний бар’ер, конкурують за мюця адгези з патогенними мшрооргашзмами, синтезують антимiкробнi сполуки, модулюють iмунну систему [7, 8], з чим i пов’язують !х ефективнiсть для профилактики розвитку ААД.

Одним iз частих проявiв гострих шфекцшних за-хворювань е лихоманка. При недостатньому надхо-дженнi рiдини у хворих iз лихоманкою може розвину-тись дегiдратацiя. Кпiнiчно цей синдром проявляеться спрагою, сухiстю слизових оболонок, зниженням тур-гору шыри, западанням очних яблук, зменшенням ча-стоти сечовипускань, а в тяжких випадках — проява-ми депдратацшного шоку [9—11]. Для профилактики та корекци цих ускладнень лiкарi часто рекомендують прийом значно! кiлькостi рiдини шд час хвороби [9, 10, 12]. Проте до цього часу оптимальна ильюсть рщини та 11 склад залишаються невизначеними [9, 12]. КрГм того, вiдомо, що при шфекцшних захворюваннях рГз-но! етюлоги, яы супроводжуються лихоманкою, iснуе ймовiрнiсть розвитку синдрому неадекватно! продукци антидiуретичного гормону, що в поеднанш з прийомом значно! кiлькостi рiдини може призводити до гшона-трГеми й водно! штоксикаци [9].

Для регiдратацiйно! терапй, зокрема у хворих з го-стрими кишковими iнфекцiями, широко використо-вуються розчини для орально! репдратаци (оральна регiдратацiйна сiль — ОРС) [13]. У табл. 1 поданий хГмГч-ний склад одного з таких препарат — Репдрону Бю.

Щ препарати компенсують втрати не тльки рiдини, але й життево важливих електролiтiв, таких як натрш, калш, а також глюкози. 1х застосування може бути корисним для вщновлення водно-електролiтного балансу, запобиання гiпонатрiемi! та вiдновлення енер-гетичного обмшу в дiтей iз лихоманкою на rai гостро! iнфекцiйно! патологи.

Також до складу Репдрону Бю входять лiофiлiзованi бактери Lactobacillus rhamnosus GG (1 • 109 КУО), якi мають доведену ефективнiсть для профтактики розвитку ААД.

Мета дослщження: вивчення ефективностi та пере-носимосп розчину для орально! репдратаци (Репдрон Бю) для пiдтримання водно-електролггного балансу, корекци вуглеводного обмшу та запобиання дисбю-тичним порушенням у дггей Гз гострими iнфекцiйними захворюваннями.

Матерiали та методи

Дизайн дослщження: просте контрольоване про-спективне постреестрацшне.

До дослщження були залучеш дни, яы отримували антибактерГальну тератю для лГкування гостро! шфек-цшно! патологи бактерГально! етюлоги. Дослщження проводилось на кшшчнш базГ кафедри дитячих шфекцшних хвороб НМУ Гм. О.О. Богомольця.

Критери включения в до^дження:

— дГга з гострими шфекцшними захворюваннями, яким призначаеться антибактерiальна терашя;

— задокументована аксилярна температура понад 38 °С у день гостталГзаци;

— вiк хворих вiд 3 до 18 роив життя.

Критери виключення з до^дження:

— стан хворого потребував проведення внутрш-ньовенно! шфузшно! терапи;

— iнфекцiйна дiарея;

— вживання пробiотичних препаратiв на момент госшталГзаци;

— тривалють перебування в стацiонарi менше вiд 48 годин;

— наявнють супутньо! патологи ендокринно!, сер-цево-судинно! та шших систем, що могли вплинути на результати дослщження;

— призначення дiуретичних препаратiв чи iнших медикаментозних засобiв, що впливають на водно-електролГгаий баланс.

Методом просто! рандомiзацi! дГга були подiленi на двi групи. Основну групу становили 30 дггей, яким у комплекснш терапи для шдтримання водно-елек-тролпного балансу призначався розчин ОРС (Репдрон Бю). Групу порГвняння становили 30 дггей, якг отримували стандартну терапГю Г компенсащя втрат рГдини у яких проводилась традицшними засобами (чай, питна вода тощо). Стандартна терапГя проводилась згГдно з чинними протоколами дГагностики й лГкування, затвердженими МОЗ Укра!ни [14]. Добову потребу в ргдиш розраховували, зважаючи на фГзю-

Таблиця 1. BioxiMi4Hi показники розчину Регдрон Bio

Показник Концентращя, ммоль/л

Натрм 60

Хлорид 50

Глюкоза 85

Калм 20

Цитрат 10

Сумарна осмолярнють 225

Таблиця 2. Добовий об’ем розчину Регдрон Bio

Маса тта дитини (кг) Об’ем готового розчину (мл/день)

12 550

14 600

16 620

18 650

20 700

25 750

30 800

40 900

50 1000

70 1200

логГчну потребу та компенсацГю патологГчних втрат рГдини, пов’язаних з гГпертермГею (додатково 10 % рь дини на кожен 1 °С вище вгд 37 °С) [11]. Об’ем розчину Реггдрон БГо розраховували вГдповГдно до шструкци виробника (табл. 2).

Протягом 72 годин вгд моменту гостталГзаци в обох групах щоденно проводилась оцшка клГнГчних симптомГв захворювання: температури, гшеремГ! сли-зово! ротоглотки. Прояви депдратаци оцшювались за такими ктшчними ознаками, як спрага, сухГсть сли-зових оболонок, тургор шкГри, западання очних яблук, юлькгсть сечовипускань на добу. Юльисть та характер випорожнень оцшювали протягом усього термГну пе-ребування хворих у стацГонарГ. Аксилярна температура (середнГй показник рашшньо! та вечГрньо! планово! термометрГ!), кгльысть сечовипускань та випорожнень протягом доби рееструвались у виглядГ абсолютних показникгв; здуття живота, сухгсть слизових оболонок оцшювались у балах: 0 — симптом вгдсутнш; 1 — вира-жений незначно; 2 — виражений помГрно; 3 — значно виражений. Тургор шири оцГнювався за швидыстю розправлення шкгрно! складки: 0 — миттеве розправ-лення; 1 — розправлення до 2 секунд; 2 — понад 2 се-кунди [15]. Наявнють западання очних яблук оцшюва-лась як 1 бал, вГдсутшсть — 0 балГв.

Статистична обробка результатГв проводилась за допомогою статистичного пакета Stаtsoft Statistica 6.0. Для порГвняння ктьысних показникгв використовува-ли, 1-тест, для порядкових та дискретних — тест хьква-драт, точний критерш ФГшера.

Результати

У дослГдження було включено 60 дггей. Основнг демографГчш показники та нозологГчна структура па-цГентГв обох груп дослГдження наведеш в табл. 3.

Суттево! рГзнищ за вГковою та статевою структурою мГж основною групою та групою порГвняння не було (р > 0,05). В обох групах переважну бтьшють станови-ли дГти дошкгльного вГку (75 % в основнш групГ та 80 % у групГ порГвняння). Бтьшють пацГентГв як в основнш групГ, так Г в групГ порГвняння — хлопчики.

За основними дГагнозами пащенти розподглялись так: у бгльшосп хворих було дГагностовано гострий лакунарний тонзилофарингГт (43,3 % в основнш Г 50,0 % — у групГ порГвняння), ГнфекцГйний мононук-леоз (53,3 Г 50,0 % вГдповГдно), пневмошя — в одного хворого (3,3 %) в основнГй групГ. Захворювання в усГх дггей супроводжувалось лихоманкою.

Кшшчна симптоматика хворих подана в табл. 4.

У вшх хворих на момент надходження спостерГга-лось пГдвищення температури тГла. СереднГй показник в основнш групГ становив 38,9 °С, у групГ порГвняння — 39,0 °С. На другий день спостереження в основнш групГ пгдвищена температура тгла (> 37,0 °С) вгдмГчалась у 21 (70,0 %) хворих, у групГ порГвняння — у 20 (66,7 %). На третГй день у бГльшостГ пацГентГв основно! групи (20/66,7 %) та групи порГвняння (19/63,3 %) температура тГла не перевищувала норму. РГзниця мГж групами за цим показником була невГроггдною (р > 0,05).

ПперемГя слизово! оболонки глотки вгдмГчалась у вшх пацГентГв протягом всього термГну спостереження. На тлГ лшування гшеремГя слизово! ротоглотки посту-пово зменшувалась: з 2,9 до 1,7 бала в основнш групГ та з 2,8 до 1,9 бала в групГ порГвняння. ВГроггдно! рГзницг мГж групами за вираженютю цього симптому виявлено не було (р > 0,05).

Серед симптомГв зневоднення найчастГше виявля-лись спрага та сухость слизових оболонок. Спрага була виражена в перший день у 15 (50,0 %) хворих основно! групи та 16 (63,3 %) хворих групи порГвняння. На другий день вона спостерГгалась у 4 (13,3 %) та 7 (23,3 %) дггей вГдповГдно (р < 0,21). Обстеження протягом третього дня не виявило цього симптому в жодного хворого. У день надходження сухость слизових оболонок спостерГгалась у 12 (40,0 %) хворих основно! групи та 15 (50,0 %) дггей групи порГвняння. З другого дня спостереження цей симптом в жодного хворого не виявлявся. Знижений тургор шкГри в перший день дослГдження вГдмГчався в 6 (20,0 %) пацГентГв основно! та 7 (23,3 %) дггей групи порГвняння (р = 0,38). В усгх випадках вираженють симптому була незначною. Вже з друго! доби спостереження в ушх хворих тургор шири нормалГзувався. Середня

Таблиця 3. Демограф’чна та нозологчна структура груп хворих

Основна група (n = 30) Група порiвняння (n = 30) P

В ‘1к, роки

Медiана 8,08 7,57 0,26

1нтервал 4-14 4,2-12

Стать, n (%)

Хлопчики 19 (63,3) 17 (56,7) 0,59

Дiвчатка 11 (36,7) 13 (56,7)

Нозологчна форма, n (%)

Гострий тонзилофаринпт 16 (53,3) 15 (50,0) 0,69

1нфекцмний мононуклеоз 13 (43,3) 15 (50,0)

Пневмошя 1 (3,3) 0 (0,0)

частота сечовипускання у день надходження дорiвню-вала 5,4 раза за добу в основнш групi та 5,3 раза — у груш порiвняння. Зменшення кiлькостi сечовипускань в основнш груш вщшчалось в 11 (36,7 %) дггей, у груп1 порiвняння — у 12 (40,0 %) пащентав. Зростання цього показника вiдзначалося протягом наступних днiв спо-стереження, суттевих вiдмiнностей м1ж групами не ви-явлено (р > 0,05). Нами не виявлено суттево! залежност1 мiж респiраторними симптомами, проявами депдратаци та лихоманкою (рангова кореляц1я Спiрмена, р > 0,05).

Дiарея в дггей в основнш груш не спостер^алась, але була присутня в 3 (10,0 %) дггей контрольно! групи (р < 0,05). При цьому кшькють дефекацш збтьшува-лась до 3 разiв на добу, виявлялись домшки слизу та зеленi. При розвитку дiареl болi, здуття живота дггей не турбували й загальний стан пацiентiв не погiршувався. При бактерюлопчному дослiдженнi калу в цих дггей патогенна флора не виявлялась. В ушх випадках дiареl

проводилась корекщя дiети, призначались ентеросор-бенти. Нормалiзацiя випорожнень в усiх пащентав вщ-бувалась протягом 3—4 дшв.

Усi пацiенти, якi перебували шд спостереженням, були виписанi зi стацюнару з одужанням. Ускладнень та небажаних реакцш пiд час проведення репдратацш-но! терапи не вiдмiчалось.

Обговорення

Результати нашого дослiдження свiдчать, що в по-ловини хворих iз гострими iнфекцiйними захворю-ваннями, яы надходять до стацiонару, спостерiгаються прояви депдратаци. Головними чинниками зневоднен-ня при шфекцшних захворюваннях, що не супрово-джуються патологiчними втратами рщини через блю-вання та пронос, прийнято вважати персшрацшш втрати та зменшення надходження рщини з питтям та !жею внаслiдок зниження апетиту [9—12].

Таблиця 4. КлЫчна симптоматика хворих основно’1 та групи пор’!вняння (М ± SD)

День Симптом Основна група (п = 30) Група порiвняння (п = 30)

Температура (°С) 38,9 ± 0,7 39,00 ± 0,65

Ппереммя слизовоТ оболонки 2,90 ± 0,55 2,80 ± 0,45

Спрага 0,60 ± 0,49 0,70 ± 0,48

Сухють слизових оболонок 0,4 ± 0,5 0,50 ± 0,51

1-й Западання очних яблук 0 0

Зниження тургору шюри 0,20 ± 0,41 0,20 ± 0,43

Здуття живота 0 0

Частота дефекацм 1,10 ± 0,22 1,00 ± 0,21

Кшькють сечовипускань за добу 5,4 ± 0,9 5,30 ± 0,92

Температура (°С) 38,10 ± 0,67 37,90 ± 0,63

Гiперемiя слизовоТ оболонки 2,20 ± 0,45 2,30 ± 0,53

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Спрага 0,30 ± 0,45 0,40 ± 0,49

Сухють слизових оболонок 0 0

2-й Западання очних яблук 0 0

Зниження тургору шюри 0 0

Здуття живота 0 0

Частота дефекацм 0,83 ± 0,33 0,87 ± 0,26

Кшькють сечовипускань за добу 5,7 ± 0,8 5,60 ± 0,72

Температура (°С) 37,70 ± 0,37 37,80 ± 0,38

Гiперемiя слизовоТ оболонки 1,70 ± 0,49 1,90 ± 0,47

Спрага 0 0

Сухють слизових оболонок 0 0

3-й Западання очних яблук 0 0

Зниження тургору шюри 0 0

Здуття живота 0 0

Частота дефекацм 0,89 ± 0,23 1,30 ± 0,42

Кшькють сечовипускань за добу 5,90 ± 0,74 5,80 ± 0,68

Депдратащя на xni гострих шфекцшних захворювань обтяжуе переби захворювання й потребуе швидко! ко-рекцГ!. ВГдновлення водно-електролггаого балансу мож-ливе за рахунок введення води та основних мшеральних речовин. З огляду на те, що в багатьох дггей у гострому перюдГ захворювання апетит знижений чи порушена то-лерантнють до харчових продуклв, основним джерелом води, електролтв та глюкози можуть бути збалансованг за складом водяш розчини, зокрема ОРС.

У нашому дослщженш адекватний пероральний прийом ргдини в ушх хворих забезпечив швидку нор-малГзацш симптомГв депдратаци, однак статистичний аналГз не виявив суттевих переваг ОРС перед звичай-ними питними розчинами у лГквГдаци симптомГв депдратаци.

ДГарея на тлГ застосування антибактерГально! тера-пи спостерГгалась у 10,0 % хворих, додаткове введення пробютичного штаму Lactobacillus rhamnosus GG за-побиало розвитку цього ускладнення. Отримаш нами даш збиаються з даними лггератури [3, 4]. У метааналГзг 5 рандомГзованих дослгджень було встановлено, що LGG знижували ризик розвитку ААД у дггей з 23,0 до 9,6 % [4]. А в метааналГзГ 3 рандомГзованих дослгджень з вивчення ефективност пробютиюв для профтакти-ки розвитку нозокомГально! дГаре! в дггей з’ясували, що саме LGG знижували частоту нозокомГально! дГаре! з 13,9 до 5,2 % (2 рандомГзоваш контрольоваш дослГдження, n = 1823; RR 0,35; 95% CI 0,19-0,65) [16]. Но-зокомГальна шфекщя — це шфекщя, що розвиваеться тсля 48 годин перебування в стацюнарь У дггей най-часлше нозокомГальна шфекщя проявляеться уражен-ням шлунково-кишкового та рестраторного тракпв [17]. Частота нозокомГально! шфекци серед дггей у кра!-нах, що розвиваються, коливаеться вгд 5 до 44 % [18]. Як нозокомГальна шфекщя, так i ААД збтьшують вартють лГкування, тривалють знаходження в стацюнарГ, попр-шують результати лГкування [18]. Ефективно! стратеги зГ зниженню частоти нозокомГально! шфекцГ! поки не-мае. Тому позитивш вГрогщш результати вгд застосу-вання Lactobacillus rhamnosus GG дозволяють рекомен-дувати цей пробютичний штам як для профГлактики нозокомГально! шфекци, так i для профтактики ААД у дггей, особливо дгтям раннього вГку, з випадками ААД в анамнезГ та при гостталГзаци в стацюнар [19].

Висновки

1. Синдром депдратаци часто ускладнюе переби гострих шфекцшних захворювань у дггей.

2. Застосування орально! репдратацшно! терапГ! препаратом ОРС Репдрон Бю е ефективним засобом корекцГ! водно-електролггаих порушень при гострих шфекцшних захворюваннях у дггей.

3. Наявность у складГ ОРС Репдрон Бю пробютич-ного штаму Lactobacillus rhamnosus GG дозволяе засто-совувати його для профтактики ААД у дггей, яы отри-мують антибютики для лГкування гострих шфекцшних захворювань.

Конфл1кт iHTepeciB. Не заявлений.

References

1. Mbakwa CA, Scheres L, Penders J, Mommers M, Thijs C, Arts IC. Early Life Antibiotic Exposure and Weight Development in Children. J Pediatr. 2016 Sep;176:105-113.e2. doi: 10.1016/j. jpeds.2016.06.015.

2. Wu P, Feldman AS, Rosas-Salazar C, et al. Relative Importance and Additive Effects of Maternal and Infant Risk Factors on Childhood Asthma. PLoS One. 2016;11(3):e0151705. doi: 10.1371/ journal.pone.0151705.

3. Hayes SR, Vargas AJ. Probiotics for the Prevention of Pediatric Antibiotic-Associated Diarrhea. Explore (NY). 2016;12(6):463-466. doi: 10J016/j.explore.2016.08.015.

4. Szajewska H, Canani RB, Guarino A, et al. Probiotics for the Prevention of Antibiotic-Associated Diarrhea in Children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016;62(3):495-506. doi: 10.1097/ MPG.0000000000001081.

5. Cameron D, Hock QS, Kadim M, et al. Probiotics for gastrointestinal disorders: Proposed recommendations for children of the Asia-Pacific region. World J Gastroenterol. 2017;23(45):7952-7964. doi: 10.3748/wjg.v23.i45.7952.

6. Blaabjerg S, Artzi DM, Aabenhus R. Probiotics for the Preven -tion of Antibiotic-Associated Diarrhea in Outpatients-A Systematic Review and Meta-Analysis. Antibiotics (Basel). 2017;6(4). pii E21. doi: 10.3390/antibiotics6040021.

7. Matsubara VH, Wang Y, Bandara HM, Mayer MP, Sama-ranayake LP. Probiotic lactobacilli inhibit early stages of Candida albicans biofilm development by reducing their growth, cell adhesion, and filamentation. Appl Microbiol Biotechnol. 2016;100(14):6415-26. doi: 10.1007/s00253-016-7527-3.

8. Plaza-Díaz J, Ruiz-Ojeda FJ, Gil-Campos M, Gil A. Immune-Mediated Mechanisms of Action of Probiotics and Synbiotics in Treating Pediatric Intestinal Diseases. Nutrients. 2018 Jan 5;10(1). pii: E42. doi: 10.3390/nu10010042.

9. Guppy MP, Mickan SM, Del Mar CB, Thorning S, Rack A. Advising patients to increase fluid intake for treating acute respiratory infections (Review). Cochrane Database Syst. Rev. 2011;(2):CD004419. doi: 10.1002/14651858.

10. National Collaborating Centre for Women’s and Children’s Health (UK). Feverish illness in children assessment and initial management in children younger than 5 years. London: Royal College of Obstetricians & Gynaecologists (UK); 2013. PMID: 25340238.

11. World Health Organization. Management of the child with a serious infection or severe malnutrition: guidelines for care at the first-referral level in developing countries. WHO; 2000. 162p.

12. Guppy MP, Mickan SM, Del Mar CB. «Drinkplenty of fluids»: a systematic review of evidence for this recommendation in acute respiratory infections. BMJ. 2004 Feb 28;328(7438):499-500. doi: 10.1136/bmj.38028.627593.BE.

13. WHO. Oral rehydration Salts (ORS). UNICEF/WHO; 2002. 6 p.

14. Ministry of Health of Ukraine. Order No 354 dated July 9, 2004. Protocols of diagnosis and treatment of infectious diseases in children. Available from: http://old.moz.gov.ua/ua/por-tal/dn_20040709_354.html. Accessed: July 31, 2004. (in Ukrainian).

15. Koyfman A. Pediatrics Dehydration. Available from: https:// emedicine.medscape.com/article/801012-overview. Updated: Nov 15, 2017.

16. Hojsak I, Szajewska H, Canani RB, et al. Probiotics for the

Prevention of Nosocomial Diarrhea in Children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;66(1):3-9. doi: 101097/MPG.0000000000001637.

17. World Health Organization. Report on the burden of endemic health care-associated infection worldwide. Geneva: World Health Organization; 2011. 40p.

18. Hojsak I, Abdovic S, Szajewska H, Milosevic M, Krznaric Z, Kolacek S. Lactobacillus GG in the prevention of noso-

comial gastrointestinal and respiratory tract infections. Pediatrics. 2010;125(5):eim-7. doi: 10.1542/peds.2009-2568.

19. Issa I, Moucari R. Probiotics for antibiotic-associated diarrhea: do we have a verdict ? World J Gastroenterol. 2014;20(47):17788-95. doi: 10.3748/wjg.v20.i47.17788.

OTpuMaHO 20.02.2018 ■

Крамарев С.А., Закордонець Л.В., Евтушенко В.В.

Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина

Использование раствора для оральной регидратации (оральной регидратационной соли) с добавлением пробиотического штамма для лечения детей с острой инфекционной патологией

Резюме. Актуальность. На фоне острой инфекционной патологии у детей существует вероятность развития дегидратации, для ликвидации которой можно использовать растворы для оральной регидратации (оральная регидрата-ционная соль — ОРС). При назначении антибактериальной терапии у 11—40 % детей наблюдается антибиотик-ассоци-ированная диарея (ААД). Для профилактики развития ААД рекомендуют применять пробиотические препараты. Цель: изучить эффективность и переносимость раствора для оральной регидратации (Регидрон Био) для поддержания водно-электролитного баланса и предупреждения дисбио-тических нарушений у детей с острыми инфекционными заболеваниями. Материалы и методы. Проведено наблюдение за 60 детьми в возрасте от 3 до 14 лет, находившимися на стационарном лечении на клинической базе кафедры детских инфекционных болезней НМУ им. А.А. Богомольца и получавшими антибактериальную терапию. Основную группу составили 30 детей, которым в комплексной терапии назначался раствор ОРС Регидрон Био. Группу сравнения составили 30 детей, получавших стандартную терапию, компенсация потерь жидкости у которых проводилась

традиционными средствами (чай, питьевая вода и т.д.). Результаты. Среди симптомов обезвоживания чаще всего выявлялись жажда и сухость слизистых оболочек, которые наблюдались у 40—63 % больных при поступлении в стационар. Восстановление водно-электролитного баланса за счет введения воды и основных минеральных веществ обеспечивает быстрое исчезновение симптомов дегидратации. Диарея на фоне применения антибактериальной терапии наблюдалась у 10,0 % больных, дополнительное введение пробиотического штамма Lactobacillus rhamnosus GG предупреждало развитие этого осложнения. Выводы. Применение оральной регидратационной терапии препаратом ОРС Регидрон Био является эффективным средством коррекции водно-электролитных нарушений при острых инфекционных заболеваниях у детей. Наличие в составе ОРС Регидрон Био пробиотического штамма Lactobacillus rhamnosus GG позволяет применять его для профилактики ААД у детей, получающих антибиотики для лечения острых инфекционных заболеваний.

Ключевые слова: дегидратация; антибиотик-ассоцииро-ванная диарея; дети

S.O. Kramarov, L.V. Zakordonets, V.V. Yevtushenko Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine

Using oral rehydration solution (oral rehydration salt) with the addition of probiotic strain for the treatment of children with acute infectious pathology

Abstract. Background. Dehydration may be present in children with acute infectious pathology, for elimination of which we can use oral rehydration solutions (oral rehydration salts). When antibiotic therapy is prescribed, about 11—40 % of children have antibiotic-associated diarrhea (AAD). To prevent the development of AAD, it is recommended to use probiotic drugs. Purpose of the study: to examine the efficacy and tolerability of the oral rehydration solution (Rehydron Bio) to maintain the water-electrolyte balance and prevent dysbiotic disorders in children with acute infectious diseases. Materials and methods. The study involved 60 children aged 3 to 14 years old with acute infectious diseases, who underwent in-patient treatment at the clinical basis of the department of children’s infectious diseases of Bogomolets NMU and received antibacterial therapy. The main group consisted of 30 children, who received Rehydron Bio as a part of comprehensive therapy. The comparison group included 30 children, who received standard therapy and

were compensated for fluid loss by traditional means (tea, drinking water, etc.). Results. Among dehydration symptoms, the most often ones were the thirst and dryness of the mucous membranes, which were detected in 40—63 % of patients during the first day after hospitalization. The restoration of water-electrolyte balance due to the introduction of water and basic mineral substances ensures the rapid disappearance of dehydration symptoms. The AAD was detected in 10.0 % of patients in comparison group, the additional introduction of the probiotic strain Lactobacillus rhamnosus GG prevented the development of this complication. Conclusions. Oral rehydration with Rehydron Bio is an effective therapy of water-electrolyte disturbances in children with acute infectious diseases. The presence in Rehydron Bio of probiotic strain Lactobacillus rhamnosus GG allows it to be used to prevent AAD in children with acute infectious diseases.

Keywords: dehydration; antibiotic-associated diarrhea; children

Торговое название:

• ОРС Соль для пероральной регидратации
• ORS Oral Rehydration Salts

Состав:

Каждый пакетик содержит:
Натрия хлорид – 0,52 г
Безводная глюкоза – 2,7 г
Калия хлорид – 0,3 г
Дигидрат тринатрийцитрата – 0,58 г

Характеристики:

Пакетики ORS содержат сбалансированный раствор глюкозы и соли, используемый для предотвращения и устранения обезвоживания. Независимо от возбудителя диареи или рвоты, или возраста пациентов, раствор для пероральной регидратации, содержащий глюкозу и основные соли, хорошо всасывается и восполняет как предыдущие, так и продолжающиеся потери жидкости и соли. Пакетики ORS содержат глюкозу в оптимальной концентрации для ускорения всасывания натрия и воды из тонкого кишечника.

Показания:

• Профилактика и лечение обезвоживания вследствие острых диарейных заболеваний.
• Истощение внеклеточного объема, связанное с чрезмерным диурезом.

Дозировка:

Содержимое одного пакетика растворяют в 200 мл воды.

• Чтобы получить 1 литр раствора, растворите содержимое 5 пакетиков в 1 литре кипяченой воды.
• В зависимости от потери жидкости, обычно 200-400 мл раствора после каждого свободного движения.
• Для младенцев вода должна быть свежекипяченой и охлажденной.
• После восстановления неиспользованный раствор следует утилизировать не позднее, чем через 1 час после приготовления, если он не хранится в холодильнике, где его можно хранить до 24 часов.

Упаковка:

Коробка, содержащая 5, 10 или 12 пакетиков.

Место хранения:

Хранить при температуре 15-30°С в недоступном для детей месте.