Лечебные свойства препарата Грипаут обуславливаются свойствами входящих в его состав компонентов:
Парацетамол блокирует ЦОГ, что приводит к прекращению синтеза простагландинов, оказывает жаропонижающее и анальгезирующее действие.
Хлорфенамин блокирует Н1-гистаминовые рецепторы. Оказывает антиаллергическое и противоотечное действие. Способствует снижению проницаемости сосудов слизистой оболочки верхних дыхательных путей, устраняет отек и гиперемию слизистой оболочки носа, уменьшает выраженность симптомов аллергического ринита, облегчает дыхание.
Фенилэфрина гидрохлорид — стимулятор преимущественно α1-адренорецепторов. Оказывает сосудосуживающий эффект, главным образом в отношении сосудов верхних дыхательных путей, уменьшает повышенное слизеобразование и таким образом способствует устранению заложенности носа.
Кофеин оказывает стимулирующее действие на ЦНС, усиливает анальгезирующее действие парацетамола, снижает чувство усталости и сонливость, повышает физическую и умственную работоспособность.
Аскорбиновая кислота необходима для синтеза стероидных гормонов и проколлагена. Она регулирует проницаемость стенки сосудов, свертываемость крови, стимулирует процессы регенерации. Аскорбиновая кислота способствует активации иммунной системы, восполняет повышенную потребность в витамине С при гриппе и ОРВИ, усиливает защитные механизмы организма.
Фармакодинамика
Парацетамол быстро и почти полностью абсорбируется в ЖКТ, преимущественно в тонкой кишке. После однократного приема в дозе 500 мг Cmax в крови достигается через 10–60 мин. Парацетамол быстро и равномерно распределяется в большинстве тканей организма. Около 25% парацетамола в крови связывается с белками плазмы крови. Парацетамол метаболизируется с помощью микросомальной ферментативной системы печени. Около 80–85% парацетамола в организме подвергается конъюгации в основном с глюкуроновой кислотой и в меньшей степени — с серной кислотой. T½ составляет 1–3 ч. Парацетамол выводится с мочой в основном в виде парацетамол-глюкуронида с небольшими количествами парацетамол-сульфата, меркаптата и в неизменном виде.
Фенилэфрин неравномерно абсорбируется в ЖКТ и легко метаболизируется. После приема внутрь его действие проявляется через 15–20 мин и сохраняется в течение 2–4 ч. Биодоступность фенилэфрина низкая. Фенилэфрин биотрансформируется в стенках кишечника при абсорбции и в печени. Менее 16% дозы выводится в неизмененном виде вместе с метаболитами с мочой.
Хлорфенирамин абсорбируется относительно медленно ЖКТ, Сmax в плазме крови достигается через 2,5–6 ч после приема внутрь.
Биодоступность — 25–50%. Хлорфенирамин подвергается значительному метаболизму при первом прохождении через печень. Около 70% хлорфенирамина в системном кровотоке связывается с белками плазмы крови. T½ колеблется от 2 до 43 ч. Хлорфенирамин распределяется по всему организму, проникает через ГЭБ. Хлорфенирамин активно метаболизируется. Метаболиты включают десметил и дидесметилхлорфенирамин. Неизмененный хлорфенирамин и метаболиты выводятся в основном с мочой на протяжении 4–6 ч. У детей отмечают быструю и более значительную абсорбцию, более быстрый клиренс и более короткий T½.
Кофеин хорошо абсорбируется после перорального применения. Сmax в плазме крови достигается через 15–45 мин. Доказано, что кофеин улучшает абсорбцию остальных компонентов препарата. Кофеин быстро распределяется в тканях организма, легко преодолевает плацентарный барьер и ГЭБ. Около 17–36% дозы связывается с белками плазмы крови. Метаболизм кофеина связан с изоферментом 1А2 цитохрома Р450. У взрослых препарат быстро метаболизируется в печени до 1-метилуровой кислоты и 7-метилксантина. T½ составляет около 3 ч. Кофеин и его метаболиты выделяются почками; около 1% дозы кофеина выводится в неизмененном виде.
Аскорбиновая кислота быстро и почти полностью (70–90% дозы) всасывается после приема внутрь. Равномерно распределяется в тканях организма, легко проникает через плацентарный барьер, попадает в грудное молоко. Около 25% аскорбиновой кислоты связывается с белками плазмы крови. Аскорбиновая кислота обратимо окисляется до дегидроаскорбиновой кислоты. Небольшое количество витамина С метаболизируется до неактивных компонентов, таких как дисульфат аскорбиновой кислоты и щавелевая кислота. Продукты метаболизма и небольшое количество неизмененного вещества выделяются почками.
Показания к применению:
Препарат Грипаут применяется при симптоматическом лечении ОРВИ и гриппа, которые сопровождаются головной болью, миалгией, лихорадкой, слезотечением, ринитом, заложенностью носа.
Способ применения:
Препарат Грипаут назначается
Взрослым и детям в возрасте старше 12 лет — по 1 таблетке 3–4 раза в сутки. Суточная доза не должна превышать 4 таблеток.
Курс лечения — не более 5 дней.
Грипаут Бейби
Принимают внутрь после еды, запивая достаточным количеством воды.
Дети в возрасте 6–12 лет: 10 мл 3 раза в сутки (мерная крышечка прилагается). Интервал между приемами должен быть не менее 4–6 ч. Длительность лечения — 3 дня.
Грипаут Хотмикс
Принимают внутрь по 1 пакетику до 4 раз в сутки с интервалом 4–6 ч. Перед применением содержимое 1 пакетика растворяют в стакане горячей воды. Длительность применения составляет не более 5 дней.
Грипаут-Экстра Таблетки
Взрослым и детям в возрасте старше 12 лет — по 2 таблетки до 4 раз в сутки, 6–12 лет — 1 таблетка до 4 раз в сутки с интервалом 4–6 ч. Курс лечения — не более 5 дней.
Противопоказания:
Препарат Грипаут противопоказан при:
повышенная чувствительность к любому из компонентов препарата, кардиоваскулярные нарушения (тахикардия, АГ), глаукома, период беременности и кормления грудью, возраст до 12 лет, нарушения функции печени и/или почек (печеночная и почечная недостаточность), врожденная гипербилирубинемия (синдром Жильбера, Дубина — Джонсона, Ротора), дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, выраженная анемия, лейкопения, повышенная возбудимость, эпилепсия, выраженный атеросклероз, лица пожилого возраста, ИБС, закрытоугольная глаукома, БА, язва желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии обострения, гипертиреоз, гипертрофия предстательной железы, сахарный диабет тяжелой степени, одновременное применение ингибиторов МАО. Грипаут-Экстра Таблетки и Грипаут Бейби противопоказаны детям в возрасте до 6 лет. Грипаут и Грипаут Хотмикс противопоказаны детям в возрасте до 12 лет.
Побочные действия:
Препарат Грипаут хорошо переносится, однако у некоторых больных возможно проявление побочных эффектов.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: зуд, сыпь на коже и слизистых оболочках (обычно эритематозная, крапивница), мультиформная экссудативная эритема (в том числе синдром Стивенса — Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Со стороны иммунной системы: анафилактический шок, ангионевротический отек.
Со стороны ЦНС (обычно развивается при приеме в высоких дозах): головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации, нарушение сна, беспокойство, головная боль, чувство страха, раздражительность, бессонница, спутанность сознания, психотические состояния, тремор.
Со стороны органа зрения: нарушение аккомодации, повышение внутриглазного давления.
Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, дискомфорт в эпигастрии, боль в эпигастрии, гиперсаливация, снижение аппетита, боль в животе, повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи, гепатонекроз (дозозависимый эффект).
Со стороны эндокринной системы: гипогликемия, вплоть до развития гипогликемической комы.
Со стороны системы крови и лимфатической системы: анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боль в области сердца), гемолитическая анемия (особенно у больных с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы).
При длительном применении в высоких дозах — апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны мочевыделительной системы: (при приеме в высоких дозах) — нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз), болезненное мочеиспускание.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: АГ, тахикардия.
Другие: общая слабость, повышенное потоотделение.
Взаимодействия с другими лекарственными средствами:
При одновременном применении барбитуратов, трициклических антидепрессантов, а также при употреблении алкоголя возможно увеличение Т½ парацетамола. Длительный прием противосудорожных препаратов может снижать активность парацетамола. Одновременное применение парацетамола в высоких дозах с изониазидом повышает риск развития гепатотоксического синдрома. Парацетамол снижает эффективность диуретиков. При одновременном применении фенилэфрина гидрохлорида с атропином могут отмечать тахикардию.
Препарат снижает гипотензивное действие гуанетидина, который, в свою очередь, повышает α-адреностимулирующую активность фенилэфрина.
Парацетамол усиливает действие непрямых антикоагулянтов (производных кумарина). Метоклопрамид повышает, а колестирамин снижает скорость всасывания. Барбитураты снижают жаропонижающий эффект препарата. При одновременном применении с барбитуратами, дифенином, карбамазепином, рифампицином, индукторами микросомальных ферментов печени повышается риск гепатотоксического действия парацетамола. При одновременном применении парацетамола с зидовудином повышается токсичность обоих препаратов, часто отмечается гранулоцитопения.
Взаимодействие фенилэфрина с ингибиторами МАО вызывает гипертензивный эффект. Фенилэфрин снижает эффективность блокаторов β-адренорецепторов и антигипертензивных препаратов. Одновременное применение ингибиторов МАО потенцирует эффекты фенилэфрина.
Аскорбиновая кислота усиливает всасывание пенициллина, уменьшает действие гепарина и непрямых антикоагулянтов. При одновременном применении с салицилатами повышается риск развития кристаллурии.
Антидепрессанты, противопаркинсонические и антипсихотические препараты, фенотиазиновые производные повышают риск развития задержки мочи, сухости во рту, запоров. ГКС повышают риск развития глаукомы.
Алкоголь снижает терапевтическое действие парацетамола, а также может привести к развитию острого панкреатита.
Беременность:
Применение препарата Грипаут в период беременности и кормления грудью противопоказано.
Передозировка:
Передозировка препарата Грипаут обусловлена парацетамолом и проявляется бледностью кожных покровов, анорексией, тошнотой, рвотой, болью в животе, гепатонекрозом, повышением активности печеночных трансаминаз, увеличением протромбинового индекса.
Симптомы поражения печени отмечают через 12–48 ч после передозировки. Могут возникать нарушения метаболизма глюкозы и метаболический ацидоз. При тяжелом отравлении печеночная недостаточность может прогрессировать и привести к развитию токсической энцефалопатии с нарушением сознания, в отдельных случаях — с летальным исходом. ОПН с острым некрозом канальцев может развиться даже при отсутствии тяжелого поражения почек. Отмечали также сердечную аритмию. Поражение печени возможно у взрослых при приеме в дозе ≥10 г парацетамола, и у детей, которые приняли >150 мг/кг массы тела.
В случае передозировки могут отмечать повышенное потоотделение, психомоторное возбуждение или угнетение ЦНС, сонливость, нарушение сознания, нарушение ритма сердца, тахикардию, экстрасистолию, тремор, гиперрефлексию, судороги.
Лечение: промывание желудка с последующим применением активированного угля, симптоматическая терапия. Применение метионина перорально или ацетилцистеина в/в эффективно в течение 48 ч после передозировки. Необходимо также назначить поддерживающую терапию. При необходимости применяют блокаторы α-адренорецепторов.
Услович хранения:
Препарат Грипаут хранить при температуре не выше 25 °С; Грипаут — при температуре 15–25 °С.
Форма выпуска:
Грипаут — таблетки жёлтого цвета, круглые, плоские, без оболочки с линией разлома на одной из сторон.
Состав:
Грипаут — табл., № 4, № 10 — Парацетамол 500 мг
Хлорфенамина малеат 2 мг
Фенилэфрина гидрохлорид 5 мг
Кофеин 15 мг
Грипаут — Хотмикс — пор. д/п р-ра д/перор. прим. пакетик 5 г, со вкусом апельсина, № 5
Парацетамол 750 мг
Фенилэфрина гидрохлорид 10 мг
Кислота аскорбиновая 60 мг
пор. д/п р-ра д/перор. прим. пакетик 5 г, со вкусом лимона, № 5
Парацетамол 750 мг
Фенилэфрина гидрохлорид 10 мг
Кислота аскорбиновая 60 мг
№ UA/3879/01/01 от 13.10.2009 до 13.10.2014
Грипаут — Экстра таблетки — табл. блистер, № 10
Парацетамол 500 мг
Фенилэфрина гидрохлорид 10 мг
Хлорфенамина малеат 2 мг
Кофеин 30 мг
Дополнительно:
Препарат Грипаут не применяют одновременно с ингибиторами МАО и препаратами, содержащими парацетамол и фенилэфрин. Препарат с осторожностью назначают при АГ, лицам с заболеваниями сердца, при атеросклерозе церебральных сосудов, заболеваниях почек и печени. В период лечения следует исключить употребление алкоголя.
Грипаут Хотмикс содержит сахар в количестве 2895,92 мг в 1 пакетике, поэтому больным сахарным диабетом следует применять препарат с осторожностью. Грипаут Бейби применяют не более 3 дней (при длительном применении препарата возможно поражение печени, почек и системы кроветворения). Если признаки заболевания сохраняются или увеличивается их выраженность, необходимо обязательно проконсультироваться с врачом.
Применение в период беременности и кормления грудью. Противопоказано.
Дети. Грипаут-Экстра Таблетки и Грипаут Бейби применяют у детей в возрасте старше 6 лет. Грипаут и Грипаут Хотмикс применяют у детей в возрасте старше 12 лет.
Влияние на способность управлять транспортными средствами или работать с другими механизмами.
Во время лечения следует избегать управления транспортными средствами, работы с механизмами и других опасных видов деятельности.
Состав лекарственного препарата Грипаут
1 таблетка содержит: парацетамол — 500 мг, хлорфенирамина малеат — 2 мг, фенилэфрина гидрохлорид — 5 мг, кофеин безводный — 15 мг; вспомогательные вещества: кукурузный крахмал, лактоза, метилпарабен (Е218), пропилпарабен (Е216), натрия крахмалгликолят, магния стеарат, тальк очищенный, краситель тартразин (Е102).
Лекарственная форма
Таблетки
Фармакотерапевтическая группа
Анальгетики и антипиретики. Парацетамол, комбинации без психолептиков.
Фармакологические свойства
Фармакологический эффект обусловлен действием всех компонентов препарата.
Парацетамол действует как обезболивающее и жаропонижающее средство. Анальгетическое и жаропонижающее действие парацетамола связано с влиянием препарата на центр терморегуляции в гипоталамусе и способностью ингибировать синтез простагландинов.
Кофеин — центральный стимулятор нервной системы. Стимулирует дыхательный центр, который увеличивает скорость и глубину насыщения легких кислородом, увеличивает тонус скелетных мышц, уменьшает порог гаперкапнии. Для получения такой же реакции от анальгезирующего средства без кофеина необходима его доза, примерно на 40% выше, чем одна доза в сочетании с кофеином. Таким образом, кофеин применяется как адъювант парацетамола.
Фенилэфрина гидрохлорид стимулирует постсинаптические α-адренорецепторы. Он сужает сосуды легких и повышает давление в легочной артерии. Как вазоконстриктор осуществляет антиконгестивное действие: уменьшает отек и гиперемию слизистой оболочки носа, выраженность экссудативных проявлений, восстанавливает свободное дыхание.
Хлорфенамин является Н1-блокатором, что задерживает реакцию гладкой мускулатуры на гистамин. Он обладает противоаллергическим действием, уменьшает слезотечение, зуд в носу.
Грипаут — показания к применению
Симптоматическое лечение проявлений гриппа и простуды (гипертермия, головная боль, ринит, кашель) у взрослых и детей старше 12 лет.
Противопоказания
Повышенная индивидуальная чувствительность к компонентам препарата, кардиоваскулярные нарушения (тахикардия, гипертензия), глаукома, беременность и период грудного вскармливания, детский возраст до 12 лет, печёночная и почечная недостаточость, врождённая гипербилирубинемия (синдром Жильбера, Дубина–Джонсона, Ротора), дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, выраженная анемия, лейкопения, повышенная возбудимость, эпилепсия, выраженный атросклероз, ишемическая болезнь сердца, гипертиреоз, гипертрофия предстательной железы, тяжёлый сахарный диабет, одновременное применение ингибиторов моноаминооксидазы.
Предостережения при использовании
Не рекомендуется назначать препарат Грипаут в период беременности и во время лактации.
С осторожность препарат назначают пациентам с нарушениями функций печени, при задержке мочи, обструктивных состояниях желудочно-кишечного тракта, сердечно-сосудистых заболеваниях и лицам пожилого возраста.
Во время лечения следует избегать управления транспортными средствами, работы с механизмами и выполнения других потенциально опасных видов работ.
Взаимодействие с лекарственными препаратами
Одновременный приём препарата Грипаут с гепатотоксичными средствами может привести к усилению гепатотоксического действия. Метоклопрамид ускоряют абсорбцию парацетамола. Пробеницид влияет на концентрацию парацетамола в плазме крови и его экскрецию. Кофеин метаболизируется под действием печёночного микросомного цитохрома Р450. Подобно другим антигистаминным препаратам, хлорфенирамин оказывает седативный эффект, который оказывают депрессанты центральной нервной системы при их одновременном применении.
Грипаут — способ применения и дозировка
Принимать по 1 таблетке 3–4 раза в сутки.
Побочные эффекты
Препарат Грипаут хорошо переносится, но у отдельных лиц возможно появление побочных эффектов:
Изменения со стороны кожи и подкожной клетчатки: кожный зуд, высыпания на коже и слизистых оболочках (эритематозные, крапивница), мультиформная экссудативная эритема (в том числе синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла);
Нарушения со стороны иммунной системы: анафилактический шок, ангионевротический отёк (отёк Квинке);
Неврологические расстройства (обычно развиваются при приёме высоких доз): головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации, нарушение сна, беспокойство, головная боль, чувство страха, раздражительность, бессонница, спутанность сознания, психотические состояния, тремор;
Нарушения со стороны органов зрения: нарушение аккомодации, повышение внутриглазного давления;
Желудочно-кишечные расстройства: тошнота, рвота, дискомфорт и боли в эпигастральной области, гиперсаливация, снижение аппетита, боль в животе, повышение активности печночных ферментов (как правило, без развития желтухи), гепатонекроз (дозозависимый эффект);
Эндокринные расстройства: гипогликемия, вплоть до гипогликемической комы;
Нарушения со стороны системы крови и лимфатической системы: анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боли в сердце), гемолитическая анемия (особенно у больных с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы); при длительном применении в высоких дозах — апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения.
Расстройства со стороны мочевыводящей системы (при приёме больших доз): нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз), болезненное мочеиспускание;
Нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипертензия, тахикардия;
Другие: общая слабость, повышенное потоотделение.
Передозировка
в первые 24 часа: бледность, тошнота, рвота, анорексия и боли в животе.
Симптомы поражения печени могут наблюдаться через 12–48 часов после передозировки. При тяжёлом отравлении печёночная недостаточность может прогрессировать в энцефалопатию, кому и окончиться летальным исходом. Поражение печени возможно у взрослых, при приёме более 10 г и более парацетамола и у детей, при приёме парацетамола в дозе более 150 мг/кг массы тела.
Острая почечная недостаточность с острым некрозом почечных канальцев почек может развиться даже при отсутствии тяжёлого поражения печени.
Могут наблюдаться повышенное потоотделение, общее возбуждение, угнетение или возбуждение нервной системы, сонливость, тахикардия, нарушения сердечного ритма, раздражительность, тремор, гиперфлексия.
При передозировке необходимо немедленно оказать медицинскую помощь. Применение метионина перорально или ацетилцистеина внутривенно могут дать позитивный эффект в течение 48 часов после передозировки. Необходимо также принять общие поддерживающие меры.
Лечение симптоматическое — промывание желудка, применение метионина и ацителцистеина, введение альфа-адреноблокаторов.
Условия хранения
Хранить при температуре не выше 25 ° С. Хранить в недоступном для детей месте.
Средняя оценка 0 из 5
Оцените пожалуйста
♥️
♥️
♥️
♥️
♥️
- Главная
- Каталог
- Лекарственные препараты
- Препараты от простуды
- Жаропонижающие мультисимптомные
- Грипаут таблетки №10 (10х1)
ФДС ЛТД для «Євро Лайфкер Лтд «, Індія/Великобританія
Инструкция для Грипаут таблетки №10 (10х1):
Состав
Противопоказания
Побочные реакции
В период беременности
Регистрационные данные
Показания
Способ применения и дозы
Передозировка
Условия хранения
Рекомендуемые аналоги
Инструкция указана для Грипаут таблетки №10 (10х1)
Состав
діючі речовини: 1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг, фенілефрину гідрохлориду 5 мг, кофеїну безводного 15 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, тальк, тартразин
(Е 102), повідон К-30.
Лікарська форма
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглі, плоскі, жовтого кольору, допускаються вкраплення, з лінією розлому з одного боку.
Фармакотерапевтична група
Аналгетики та антипіретики. Аніліди. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B E51.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Комбінований препарат. Парацетамол блокує циклооксигеназу, що призводить до припинення синтезу простагландинів, проявляє жарознижувальну і аналгетичну дію. Хлорфеніраміну малеат блокує Н-1-гістамінові рецептори. Проявляє антиалергічну і протинабрякову дію. Сприяє зниженню проникності судин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, усуває набряк і гіперемію слизової носа, пригнічує симптоми алергічного риніту, полегшує дихання. Фенілефрину гідрохлорид – стимулятор переважно альфа-1-адренорецепторів. Проявляє судинозвужуваний ефект, головним чином, по відношенню до судин верхніх дихальних шляхів, зменшує підвищене слизоутворення і таким чином сприяє усуненню закладеності носа. Кофеїн виявляє стимулюючу дію на центральну нервову систему, підсилює аналгезуючу дію парацетамолу, зменшує втому і сонливість, підвищує фізичну і розумову працездатність.
Фармакокінетика.
Парацетамол швидко і майже повністю абсорбується з травного тракту, переважно в тонкій кишці. Після однократного прийому в дозі 500 мг максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 10-60 хвилин. Парацетамол швидко і рівномірно розподіляється у більшості тканин організму. Близько 25 % парацетамолу в крові зв’язується з білками плазми крові. Парацетамол метаболізується за допомогою мікросомальної ферментативної системи в печінці. Близько 80-85 % парацетамолу в організмі піддається кон’югації в основному з глюкуроновою кислотою та меншою мірою – з сірчаною кислотою. Період напіввиведення складає 1-3 години. Парацетамол виводиться із сечею в основному у вигляді парацетамол-глюкуроніду з невеликими кількостями парацетамол-сульфату і меркаптату та в незміненому вигляді.
Фенілефрин нерівномірно абсорбується з травного тракту і легко метаболізується. Після перорального застосування його дія проявляється через 15-20 хвилин і зберігається впродовж 2-4 годин. Біодоступність фенілефрину низька. Фенілефрин біотрансформується у стінках кишечнику під час абсорбції та печінці. Менше 16 % застосованої дози в незміненому вигляді разом із метаболітами майже повністю виводиться із сечею.
Хлорфенірамін абсорбується відносно повільно з травного тракту, пікові концентрації у плазмі крові досягаються через 2,5-6 годин після перорального застосування. Біодоступність його низька (25-50 %). Хлорфенірамін піддається значному метаболізму першого проходження. Близько 70 % хлорфеніраміну в системному кровотоці зв’язується з білками плазми крові. Період напіввиведення коливається від 2 до 43 годин. Хлорфенірамін широко розподіляється в організмі, проникає у центральну нервову систему. Хлорфенірамін активно метаболізується. Метаболіти включають десметил і дидесметилхлорфенірамін. Незмінений хлорфенірамін і метаболіти виводяться в основному із сечею. Тривалість дії складає 4-6 годин. У дітей спостерігалися швидша і значніша абсорбція, швидший кліренс і коротший період напіввиведення.
Кофеїн добре абсорбується після перорального застосування. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 15-45 хвилин. Доведено, що кофеїн покращує абсорбцію інших компонентів препарату. Кофеїн швидко розподіляється у тканинах організму, легко долає плацентарний і гематоенцефалічний бар’єри. Близько 17-36 % дози зв’язується з білками плазми крові. У метаболізм кофеїну включений печінковий цитохром Р450 (CYP) ізофермент 1А2. У дорослих препарат швидко метаболізується у печінці до 1-метилурової кислоти і
7-метилксантину. Період напіввиведення складає близько 3 годин. Кофеїн і його метаболіти виводяться нирками; близько 1 % дози кофеїну виводиться у незміненому вигляді.
Показания Грипаут таблетки №10 (10х1)
Симптоматичне лікування проявів грипу та застуди (гіпертермія, головний біль, риніт, кашель) у дорослих та дітей віком від 12 років.
Противопоказания Грипаут таблетки №10 (10х1)
Гіперчутливість до парацетамолу, кофеїну, інших похідних ксантинів (теофілін, теобромін) або до інших компонентів препарату, особливо парабенів (метил- і пропілпарагідроксибензоат). Тяжкі порушення функції печінки та нирок (у тому числі печінкова та ниркова недостатність); вроджені гіпербілірубінемії (у тому числі синдром Жильбера, Дубіна-Джонсона, Ротора); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, рідкісні спадкові форми непереносимості фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності цукрози-ізомальтози.
Алкоголізм. Порушення кровотворення, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт. Стани підвищеного збудження, порушення сну.
Тяжкі серцево-судинні захворювання. Тяжка артеріальна гіпертензія, виражене підвищення артеріального тиску, органічні захворювання серцево-судинної системи (у тому числі атеросклероз); декомпенсована серцева недостатність; порушення серцевої провідності; пароксизмальна тахікардія, аритмія; схильність до спазму судин; ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарда.
Глаукома, у тому числі закритокутова глаукома. Гострий панкреатит. Гіпертрофія передміхурової залози. Феохромоцитома. Обструкція шийки сечового міхура.
Цукрового діабету. Епілепсія. Гіпертиреоз.
Пілородуоденальна обструкція, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, стенозуюча виразка шлунку, стенозуюча виразка дванадцятипалої кишки, гострий панкреатит і гепатит. Бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень. Пацієнти з ризиком виникнення дихальної недостатності.
Вік понад 60 років. Дитячий вік до 12 років. Період вагітності та годування груддю.
Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.
Протипоказано пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або бета-блокатори.
Не застосовувати хворим на фенілкетонурію. Не рекомендується застосовувати хворим із підвищеним рівнем згортання крові, схильністю до тромбоутворення.
Не застосовувати разом з лікарськими засобами, що пригнічують або підвищують апетит, та амфетаміноподібними психостимуляторами.
Особливі заходи безпеки
Не перевищувати зазначену дозу.
Застосовувати з обережністю особам, схильним до підвищення артеріального тиску.
Необхідно порадитись з лікарем стосовно можливості застосування препарату пацієнтам з порушеннями функцій нирок і печінки.
Перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем пацієнтам із утрудненим сечовипусканням, хворобою Рейно (що може проявлятися виникненням болю у пальцях рук та ніг у відповідь на холод бо стрес).
Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, лікарськими засобами, що містять парацетамол, симпатоміметики (фенілефрин, псевдоефедрин), барбітурати, транквілізатори, оскільки при одночасному прийомі з парацетамолом можуть спричиняти порушення функції печінки.
Якщо симптоми не зникають, звернутися до лікаря. Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря. Даний лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно з седативними, снодійними засобами.
Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовувати впродовж тривалого періоду, необхідно здійснювати контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові. При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Ризик передозування підвищується при алкогольних захворюваннях печінки. Даний лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно з напоями, що містять алкоголь.
Слід врахувати, що у хворих на алкогольні нециротичні ураження печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу.
При застосуванні препарату слід уникати надмірного вживання кави, міцного чаю, інших тонізуючих напоїв та лікарських засобів, що містять кофеїн. Це може спричинити проблеми зі сном, тремор, напруження, дратівливість, відчуття серцебиття.
Пацієнтам, які приймають аналгетики кожен день при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем.
У пацієнтів з тяжкими інфекціями, такими як сепсис, які супроводжуються зниженням рівня глутатіону, при прийомі парацетамолу підвищується ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене чи утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у разі появи цих симптомів.
З обережністю застосовувати при компенсованій серцевій недостатності, пацієнтам, у яких існує ризик виникнення судомних нападів, пацієнтам з обструктивними захворюваннями дихальних шляхів, персистуючим або хронічним кашлем, який виникає внаслідок куріння чи емфіземи легень, коли кашель супроводжується надлишковою секрецією харкотиння, пацієнтам із вродженим подовженим інтервалом QT або у випадках тривалого прийому препаратів, що можуть продовжувати QT інтервал.
Фенілефрин, що входить до складу препарату, може спричинити напади стенокардії.
Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень вмісту в крові глюкози та сечової кислоти. Застосування препарату може зумовити позитивний аналітичний результат допінг-контролю. Перед застосуванням препарату необхідно порадитись з лікарем, якщо ви застосовуєте варфарин чи подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект та пацієнтам з порушеннями функції нирок і печінки.
Препарат містить лактозу, тому не слід застосовувати пацієнтам із спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням мальабсорбції глюкози-галактози.
Зберігати препарат поза полем зору дітей та у недоступному для дітей місці.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Одночасне застосування лікарського засобу Грипаут таблетки з інгібіторами моноаміноксидази (МАО), трициклічними антидепресантами, метилдопою протипоказане через можливе виникнення вираженої артеріальної гіпертензії, тахікардії, гіпертермії, порушення функції життєво важливих органів, що може призвести до летального наслідку.
При одночасному застосуванні з парацетамолом можуть спостерігатися наступні види взаємодій: може уповільнюватися виведення антибіотиків з організму; тетрациклін збільшує ризик розвитку анемії та метгемоглобінемії, спричиненої парацетамолом; антациди та їжа зменшують абсорбцію парацетамолу. Метоклопрамід та домперидон пришвидшують абсорбцію парацетамолу, а холестирамін – зменшує швидкість його всмоктування. Пробеніцид впливає на концентрацію парацетамолу у плазмі крові та його екскрецію. При одночасному застосуванні барбітуратів, трициклічних антидепресантів, а також вживанні алкоголю можливе збільшення періоду напіввиведення парацетамолу.
Не застосовувати одночасно з алкоголем та трициклічними антидепресантами.
Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.
Препарат посилює дію непрямих антикоагулянтів (варфарин, похідні кумарину), що може підвищити ризик розвитку кровотечі при одночасному довготривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу. При нетривалому застосуванні згідно з рекомендованим режимом застосування вказані взаємодії не мають клінічного значення.
При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатоксичними засобами збільшується токсичний вплив препарату на печінку. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому.
Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамол посилює гепатотоксичність хлорамфеніколу.
Тривале застосування протисудомних препаратів може знижувати активність парацетамолу.
Одночасне застосування парацетамолу з азидотимідином може викликати розвиток нейтропенії.
Парацетамол знижує ефективність діуретиків.
Взаємодія фенілефрину гідрохлориду з інгібіторами МАО спричиняє гіпертензивний ефект, з трициклічними антидепресантами (амітриптиліном) – підвищує ризик кардіоваскулярних побічних ефектів, з симпатоміметичними амінами, дигоксином і серцевими глікозидами – підвищує ризик аритмій та інфаркту міокарду. Фенілефрин з іншими симпатоміметиками збільшує ризик побічних серцево-судинних реакцій, посилює аритмогенність, може знижувати ефективність β-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику артеріальної гіпертензії та побічних серцево-судинних реакцій. Застосування фенілефрину гідрохлориду з індометацином та бромкрептином може спричинити тяжку артеріальну гіпертензію. Алкалоїди раувольфії зменшують терапевтичний ефект фенілефрину гідрохлориду. α-адреноблокатори (фентоламін), фенотіазини, фуросемід та інші діуретики перешкоджають вазоконстрикції. При одночасному застосуванні фенілефрину гідрохлориду з атропіном може спостерігатися тахікардія. Препарат знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, підвищує альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину.
Значно збільшити пригнічувальну дію хлорфеніраміну малеату може одночасне застосування препарату зі снодійними засобами, барбітуратами, заспокійливими засобами, нейролептиками, транквілізаторами, анестетиками, наркотичними анальгетиками, етанолвмісними засобами. Як і інші антигістамінні препарати, хлорфеніраміну малеат сприяє седативному ефекту, який спричиняють депресанти центральної нервової системи при їх одночасному застосуванні, посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів та засобів, що пригнічують центральну нервову систему (транквілізатори, барбітурати). Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію препарату. Хлорфенірамін одночасно з інгібіторами МАО може призвести до гіпертонічного кризу, нервового збудження, гіперпірексії. Не рекомендується застосування препарату хворим, які застосовують інгібітори моноаміноксідази або закінчили терапію ними менше двох тижнів тому.
Мапротилін (чотирициклічний антидепресант) та інші препарати антихолінергічної дії: може посилитись антихолінергічна дія цих препаратів або таких антигістамінних засобів, як хлорфенірамін.
Хлорфеніраміну малеат пригнічує метаболізм фенітоїну та підвищує його токсичність.
Глюкокортикостероїди при одночасному застосуванні з хлорфеніраміну малеатом збільшують ризик розвитку глаукоми.
Була відзначена несумісність хлорфеніраміну малеату з кальцію хлоридом, канаміцину сульфатом, норадреналіном, фенобарбіталом.
Не застосовувати одночасно з алкоголем. Хлорфеніраміну малеат при одночасному застосуванні з алкоголем потенціюють дію один одного.
Кофеїн посилює ефект (покращує біодоступність) аналгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, α- та β-адреноміметиків, психостимулювальних засобів.
Кофеїн збільшує імовірність ураження печінки гепатотоксичними препаратами.
Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид посилюють дію кофеїну. Кофеїн знижує ефект опіоїдних аналгетиків, анксіолітиків, снодійних і седативних засобів, є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують ЦНС, конкурентним антагоністом препаратів аденозину, АТФ. При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну у шлунково-кишковому тракті, з тиреотропними засобами – підвищується тиреоїдний ефект. Кофеїн знижує концентрацію літію в крові.
Способ применения и дозы Грипаут таблетки №10 (10х1)
Дорослим та дітям віком від 12 років призначати по 1 таблетці 3-4 рази на добу. Необхідно дотримуватися інтервалу між прийомами не менше 4 годин. Препарат приймати щонайменше через півгодини після прийому їжі.
Добова доза не повинна перевищувати 4 таблеток.
Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 дні.
Діти.
Протипоказаний дітям до 12 років.
Побочные реакции Грипаут таблетки №10 (10х1)
З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання на шкірі та слизових оболонках (зазвичай еритематозні), свербіж, кропив’янка, пурпура, алергічний дерматит, еритродермія, мультиформна еритема, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), крововиливи, фотосенсибілізація.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк), анафілаксія, анафілактичний шок.
З боку психіки: психомоторне збудження, нервове збудження, порушення уваги та орієнтації, занепокоєність, зміна поведінки, ейфорія, тривога, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сонливість, нічні жахи, сплутаність свідомості, депресивні стани, галюцинації, тривожність, підвищена втомлюваність, седативний стан.
Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, слабкість, м’язова слабкість, дискінезія, тремор, парестезії, відчуття поколювання і тяжкості в кінцівках, судоми, епілептичні напади, у поодиноких випадках – кома.
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах, вертиго.
З боку органів зору: порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість очей.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, закреп, метеоризм, сухість у роті, виразки слизової оболонки рота, гіперсалівація, дискомфорт і біль у животі, печія, загострення виразкової хвороби, зниження апетиту, геморагії.
З боку обміну речовин: порушення обміну цинку та міді.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, гепатотоксичнісь, гепатонекроз (дозозалежний ефект), печінкова недостатність, гепатит, жовтяниця.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми; гіперглікемія.
З боку нирок і сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечовипускання (імовірніше, у хворих на гіпертрофію передміхурової залози), затримка сечі та дизурія, утруднення сечовипускання, асептична піурія, олігурія, глюкозурія, ниркова коліка, інтерстиційний нефрит, папілярний некроз, нефротоксичний ефект, підвищення кліренсу креатиніну, збільшення екскреції натрію та кальцію.
З боку системи крові та лімфатичної системи: синці, кровотечі, анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія, гемолітична анемія, апластична анемія, еритроцитопенія, тромбоцитопенія, гіперпротромбінемія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, агрунолоцитоз.
З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску (переважно у пацієнтів з артеріальною гіпертензією), тахікардія або рефлекторна брадикардія, відчуття серцебиття, задишка, болі у серці, аритмія, набряки, дистрофія міокарда (дозозалежний ефект при тривалому застосуванні).
З боку дихальної системи, органів грудної клітини та середостіння: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та до інших нестероїдних протизапальних засобів; сухість у носі, ціаноз, задишка.
Інші: загальна слабкість, гарячка, посилене потовиділення, закладеність носа, можливе хибне підвищення сечової кислоти в крові, що визначається методом Bittner; незначне підвищення 5-гідроксиіндолоцтової кислоти (5-НІАА), ванілілмигдалевої кислоти (VMA) та катехоламінів у сечі.
При тривалому застосуванні у високих дозах: ушкодження гломерулярного апарату, нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових та/або оксалатних конкрементів у нирках та сечовивідних шляхах, ушкодження інсулярного апарату, підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету.
Допоміжні речовини метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216) можуть спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені) та в окремих випадках – бронхоспазм.
Передозировка Грипаут таблетки №10 (10х1)
Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність. Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли більше 10 г, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла, може призвести до гепатоцелюлярного некрозу з розвитком енцефалопатії з порушенням свідомості, крововиливами, гіпоглікемією, гіпоглікемічною комою, печінковою комою, набряком мозку, в окремих випадках – з летальним наслідком.
Симптоми передозування парацетамолу у перші 24 години: підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, блідість, запаморочення, порушення сну, сонливість, безсоння, загальна слабкість, порушення серцевого ритму, тахікардія, рефлекторна брадикардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, нудота, блювання, дратівливість, неспокій, анорексія та абдомінальний біль. Підвищується активність печінкових трансаміназ, збільшується концентрація білірубіну і знижується рівень протромбіну. У тяжких випадках можливе виникнення порушення свідомості, порушення орієнтації, галюцинацій, судом та аритмій. Ознаки ураження печінки можуть проявлятися через 12–72 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При гострому передозуванні пошкодження печінки може призвести до токсичної енцефалопатії з порушенням свідомості, коми та летального наслідку. Були повідомлення про виникнення панкреатиту та аритмії.
Гостре порушення функцій нирок з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією, нефротоксичністю (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, гостра ниркова недостатність) і розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження печінки.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Вважається, що додаткова кількість токсичних метаболітів при передозуванні незворотно зв’язується з тканинами печінки.
Прийняття 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки у пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм чи іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія).
Передозування, обумовлене дією фенілефрину, може спричинити підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, запаморочення, безсоння, сонливість, неспокій, порушення свідомості, зміни поведінки, делірій, порушення серцевого ритму, тахікардію, екстрасистолію, аритмію, тремор, гіперрефлексію, судоми, нудоту, блювання, дратівливість, неспокій, підвищення артеріального тиску.
При передозуванні хлорфеніраміну малеату стан може варіювати від пригніченого (седація, апное, колапс) до збудженого (безсоння, галюцинації, неспокій, тремор та судоми). Додатково спостерігаються: запаморочення, шум у вухах, атаксія, зниження гостроти зору та артеріальна гіпотензія. Можуть спостерігатися атропіноподібні симптоми, включаючи мідріаз, фотофобію, сухість шкіри та слизових оболонок, підвищення температури тіла, атонію кишечнику. Пригнічення ЦНС супроводжується розладами дихання та порушеннями роботи серцево-судинної системи (зменшення частоти пульсу, зменшення артеріального тиску аж до судинної недостатності).
При передозуванні кофеїну відзначаються такі симптоми: зневоднення, гіпертермія, дзвін у вухах, біль в епігастральній ділянці, збільшення частоти діурезу, екстрасистолія, тахікардія, прискорене дихання, аритмія, вплив на центральну нервову систему (запаморочення, безсоння, збудження, дратівливість, психомоторне збудження, стан афекту, тривожність, тремор, блювання, судоми, конвульсії, ажитація, занепокоєння, делірій, підвищена тактильна або больова чутливість).
Лікування передозування: у разі підозри на передозування пацієнта слід доставити у лікарню. Протягом 24 годин після прийому парацетамолу застосовують внутрішньовенне введення ацетилцистеїну, максимальний ефект від застосування отримують протягом перших 8 годин після прийому. Протягом перших 8 годин після передозування може бути застосований метіонін перорально.
Применение в период беременности или кормления грудью Грипаут таблетки №10 (10х1)
Препарат протипоказаний у період вагітності. На період лікування препаратом годування груддю слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Під час лікування не рекомендується керувати з транспортними засобами та механізмами.
Условия хранения Грипаут таблетки №10 (10х1)
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 4 таблетки у стрипі або блістері; по 1 стрипу або блістеру у картонній упаковці №4 (4х1).
По 4 таблетки у стрипі або блістері; по 50 стрипів або блістерів у картонній упаковці №200 (4х50).
По 10 таблеток у стрипі або блістері; по 1 стрипу або блістеру у картонній упаковці №10 (10х1).
По 10 таблеток у стрипі або блістері; по 10 стрипів або блістерів у картонній упаковці №100 (10х10).
Категорія відпуску
Без рецепта.
Регистрационные данные Грипаут таблетки №10 (10х1)
Дата обновления информации: 23.11.2021
г.
© likiteka 2025
Полный аналог: Грипаут таблетки №10 (10х1):
- Грипекс Актив таблетки №12 (12х1), Евертоджен Лайф Саєнсиз Лтд для «Юнілаб ЛП», Індія/США
- Грипекс Актив Макс таблетки №10, Евертоджен Лайф Саєнсиз Лтд для «Юнілаб ЛП», Індія/США
- Комбигрипп мазь по 20 г в тубах, Енк’юб Етікалз Пвт. Лтд для «Органосин Лайф Саєнсиз Пвт. Лтд.», Індія
- Комбигрипп мазь контейнер 20 г №1, Енк’юб Етікалз Прайвіт Лімітед для Органосин Лайф Саєнсиз Пвт. Лтд.(Індія)
- Нолгрипп табл. №100, Маріон Біотек Пвт. Лтд., Індія
- Милистан Мультисимптомный Адванс табл. блистер №4, Мепро Фармасютікалз Пвт. Лтд. для «Мілі Хелскер «, Індія/Великобританія
- Милистан Мультисимптомный Адванс табл. блистер №100, Мепро Фармасютікалз Пвт. Лтд. для «Мілі Хелскер «, Індія/Великобританія
- Милистан Мультисимптомный Адванс табл. блистер №12, Мепро Фармасютікалз Пвт. Лтд. для «Мілі Хелскер «, Індія/Великобританія
- Колд-Н табл. стрип №4, Мепро Фармасютікалз Пвт. Лтд. для «М-Інвест Лтд», Індія/Кіпр
- Колд-Н табл. стрип №200, Мепро Фармасютікалз Пвт. Лтд. для «М-Інвест Лтд», Індія/Кіпр
- Флюколд-N таблетки №200 (4х50), Наброс Фарма Пвт. Лтд., Індія
- Флюколд-N таблетки №4, Наброс Фарма Пвт. Лтд., Індія
- Флюколд-N табл. стрип №12, Наброс Фарма Пвт. Лтд., Індія
- Комбигрипп Декса таблетки №80 (8х10), Органосин Лайф Саєнсиз ( Індія)
- Комбигрипп Декса табл. блистер в пачке №4, Органосин Лайф Саєнсиз ( Індія)
Грипго™
МНН: Кофеин, Парацетамол, Фенилэфрин, Фенирамин
Производитель: Кусум Хелткер Пвт. Лтд
Анатомо-терапевтическо-химическая классификация: Парацетамол в комбинации с другими препаратами (исключая психолептики)
Номер регистрации в РК:
№ РК-ЛС-5№013186
Информация о регистрации в РК:
04.04.2023 — 04.04.2033
- русский
- қазақша
- Скачать инструкцию медикамента
Торговое название
ГРИПГО™
Международное непатентованное название
Нет
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
Одна таблетка содержит
активные вещества: парацетамола гранул 96 % (эквивалентно парацетамолу 500 мг), кофеин безводный 30 мг, фенилэфрина гидрохлорид 10 мг, хлорфенирамина малеат 2 мг
вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, натрия кроскармеллоза, магния стеарат.
Описание
Двояковыпуклые таблетки капсулообразной формы белого цвета. Допускается мраморность.
Фармакотерапевтическая группа
Другие анальгетики и антипиретики. Анилиды. Парацетамол в комбинации с другими препаратами исключая психолептики.
Код АТХ N02BE51
Фармакологические свойства
Фармакокинетика
Парацетамол быстро и практически полностью абсорбируется из желудочно-кишечного тракта. Максимальная концентрация его в плазме крови достигается через 2 часа после перорального применения. Приблизительно 25% парацетамола связывается с белками плазмы крови. Парацетамол метаболизируется в печени и выводится преимущественно с мочой в виде глюкуронидных и сульфатных коньюгатов. В неизмененном виде выводится менее 5%. Период полувыведения составляет 1 – 4 часа.
Кофеин быстро абсорбируется и распределяется по всем органам и тканям организма, включая ЦНС, эмбриональные ткани и грудное молоко. Он быстро метаболизируется и выводится преимущественно с мочой (70%).
Фенилэфрин быстро всасывается после перорального применения, пиковые концентрации в плазме крови достигаются через 1 – 2 часа, уровень всасывания – 70%, период полувыведения – 2 – 3 часа, выводится преимущественно с мочой.
Хлорфенирамина малеат быстро абсорбируется из желудочно-кишечного тракта и распределяется по всем тканям организма. Приблизительно 25% связывается с протеинами плазмы.
Фармакодинамика
Грипго™ – это комбинированный лекарственный препарат, действие которого обусловлено компонентами, входящими в его состав.
Парацетамол – это анальгетик-антипиретик, имеющий жаропонижающие и обезболивающие свойства, а также незначительный противовоспалительный эффект, связанный с влиянием парацетамола на гипоталамический центр терморегуляции и его возможностью ингибировать синтез простагландинов.
Кофеин – это алкалоид группы метилксантинов, который непосредственно стимулирует дыхательный и сосудодвигательный центры головного мозга, улучшает физическое и эмоциональное состояние пациента, благодаря чему уменьшаются проявления астении при инфекционных заболеваниях. Увеличивает аналгезирующий эффект парацетамола.
Фенилэфрина гидрохлорид – адреномиметическое средство, которое уменьшает отек и гиперемию в верхних отделах дыхательных путей и синусах, что способствует улучшению носового дыхания. Стимулирует преимущественно альфа-адренорецепторы, благодаря чему происходит сужение периферических сосудов и уменьшение их проницаемости, уменьшается образование слизистого секрета.
Хлорфенирамина малеат – антигистаминное средство, которое уменьшает аллергический компонент инфекционного заболевания. Конкурентно блокирует гистаминовые Н1-рецепторы и препятствует развитию эффектов гистамина, устраняет насморк, зуд в носу и резь в глазах.
Показания к применению
— лечение симптомов гриппа и других острых респираторных вирусных заболеваний, сопровождающиеся лихорадкой, головной и мышечной болью, насморком, аллергическим компонентом в виде заложенности носа, чихания, слезотечения
Способ применения и дозы
Взрослым и детям старше 12 лет назначают по 1 таблетке 3 – 4 раза в сутки, запивать водой. Максимальная суточная доза – 4 таблетки. Длительность курса лечения – не более 3 – 5 суток. Не рекомендуется превышать указанные дозы.
Побочные действия
— кожная сыпь, зуд, крапивница, ангионевротический отек
— головокружение, нарушение засыпания, повышенная возбудимость
— повышение артериального давления, тахикардия
— тошнота, рвота, эпигастральная боль, сухость во рту
— задержка мочи
— парез аккомодации, повышение внутриглазного давления, мидриаз
— анемия, тромбоцитопения, агранулоцитоз, гемолитическая анемия, апластическая анемия, метгемоглобинемия, панцитопения
— гепатотоксическое действие
— нефротоксичность (папиллярный некроз)
— бронхообструкция.
— при длительном применении, особенно в больших дозах, возможно развитие метгемоглобинемии, анемии, нефротоксического и гепатотоксического действия.
С осторожностью — выраженный атеросклероз коронарных артерий, артериальная гипертензия, тиреотоксикоз, феохромоцитома, сахарный диабет, бронхиальная астма, хроническая обструктивная болезнь легких,
дефицит глюкозо — 6- фосфатдегидрогеназы, заболевания крови, врожденные гипербилирубинемии (синдромы Жильбера, Дубина-Джонсона и Ротора), печеночная и/или почечная недостаточность, закрытоугольная глаукома, гиперплазия предстательной железы.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к компонентам препарата
— одновременный прием трициклических антидепрессантов, ингибиторов МАО, бета-адреноблокаторов
— одновременный прием препаратов, содержащих парацетамол
— артериальная гипертензия
— гипертиреоз
— гипертрофия предстательной железы
— хронический алкоголизм
— заболевания почек и печени
— беременность и период лактации
— детский возраст до 12 лет
Лекарственные взаимодействия
Не следует назначать Грипго с другими препаратами, содержащими парацетамол, а также другими нестероидными противовоспалительными препаратами.
Риск развития гепатотоксического эффекта повышается при одновременном применении барбитуратов, дифенина, карбамазепина, рифампицина, зидовудина и других индукторов микросомальных ферментов печени. Барбитураты снижают жаропонижиющий эффект парацетамола.
Не следует одновременно применять препарат с трициклическими антидепрессантами, ингибиторами МАО и в течение 14 дней после их отмены из-за возможности усиления гепатотоксического эффекта парацетамола. На фоне резерпина возможно повышение артериального давления. Алкалоиды спорыньи усиливают аритмогенность.
При одновременном приеме метоклопрамида, домперидона или холестирамина снижается всасываемость парацетамола.
Флуконазол, кетоконазол, мексилетин и тербинафин могут умеренно увеличивать концентрацию кофеина в плазме с возможным усилением его эффекта и токсичности.
Препарат усиливает эффект непрямых антикоагулянтов.
Особые указания
С осторожностью применять при склонности пациента к брадикардии, при сердечной недостаточности, ишемической болезни сердца, атеросклерозе, артериальной гипертензии, гипертрофии предстательной железы, людям пожилого возраста.
Пациентам с патологией системы крови необходим контроль анализов крови. Во время лечения препаратом Грипго употребление алкогольных напитков категорически запрещено.
Особенности влияния лекарственного средства на способность управлять транспортным средством или потенциально опасными механизмами
Во время приема Грипго следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и работе с потенциально опасными механизмами, что обусловлено возможностью снижения скорости реакций.
Передозировка
Симптомы: тошнота, рвота, сухость во рту, носу и горле, боль в области желудка или печени, потливость, нарушение дыхания, спутанность сознания, брадикардия, артериальная гипертензия, тахикардия, аритмия, покраснение лица. В тяжелых случаях развивается печеночная недостаточность и кома.
Лечение: промывание желудка и назначение сорбентов, в случае необходимости проводится симптоматическая терапия. Антидотом парацетамола является ацетилцистеин, метионин.
Условия хранения
Хранить в сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 25ºС.
Хранить в недоступном для детей месте!
Срок хранения
3 года
Условия отпуска из аптек
Без рецепта
Форма выпуска и упаковка
По 4 таблетки в контурной безъячейковой упаковке из фольги алюминиевой печатной, лакированной или в контурной ячейковой упаковке из прозрачной ПВХ/ПВДХ пленки и алюминиевой фольги.
По 1 контурной безъячейковой или контурной ячейковой упаковке вместе с инструкцией по применению на государственном и русском языках помещают в бумажный конверт.
По 50 конвертов помещают в коробку из картона.
По 10 таблеток в контурной безъячейковой упаковке из фольги алюминиевой печатной, лакированной или в контурной ячейковой упаковке из прозрачной ПВХ/ПВДХ пленки и алюминиевой фольги.
По 1 контурной безъячейковой или контурной ячейковой упаковке вместе с инструкцией по применению на государственном и русском языках помещают в индивидуальную картонную упаковку.
По 10 индивидуальных картонных упаковок помещают в коробку из картона.
По 10 контурных безячейковых или контурных ячейковых упаковок вместе с инструкцией по применению на государственном и русском языках помещают в коробку из картона.
Производитель
Кусум Хелткер Пвт. Лтд.,
СП 289 (А), Риико Индл. Ареа Чопанки, Бхивади (Радж.), Индия
Владелец регистрационного удостоверения
Кусум Хелткер Пвт. Лтд., Индия
Адрес организации, принимающей на территории Республики Казахстан претензии от потребителей по качеству продукции:
Представительство Товарищества «Кусум Хелткер Пвт. Лтд.», Индия в Республике Казахстан,
юридический адрес: г. Алматы, пр. Достык, 117/6, БЦ «Хан-Тенгри»
адрес местонахождения: г. Алматы, пр. Достык, 117/6, БЦ «Хан-Тенгри».
Телефон: 295-26-50, 295-26-51 (54) , Факс: 295-26-55
E-mail: Office@kusumhealthcare.kz
| 458954521477976809_ru.doc | 54.5 кб |
| 060862091477977961_kz.doc | 67 кб |
Отправить прикрепленные файлы на почту
Национальный центр экспертизы лекарственных средств, изделий медицинского назначения и медицинской техники